Міністерство юстиції України

Очищення влади України

Офіційний веб-сайт

На комітеті Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції були оприлюднені факти реалізації та порушення люстраційного законодавства

15.03.2016р.

На відкритому засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Тетяна Козаченко, Директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України, доповіла про стан реалізації Закону «Про очищення влади». Станом на 10 березня в Єдиному Реєстрі осіб, до яких застосовано положення Закону, внесені відомості щодо 897 посадовців. Зазначена інформація є загальнодоступною й викладена у відкритому доступі на офіційному сайті Мін’юсту (посилання: http://lustration.minjust.gov.ua/register).

Враховуючи, що критерії очищення влади, відповідність яким закриває особі  доступ до державної служби, є конкретно визначеними, зокрема, обіймання відповідного рівня посад не менше року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, вбачається можливим визначити весь перелік таких посад та осіб, які відповідають критеріям очищення влади.

Так, відповідно до узагальненої Мін’юстом інформації,  було виявлено 387 таких посад в органах прокуратури та осіб які обіймали/обіймають відповідні посади і відповідають критеріям очищення влади, всього – 401 особу, в органах МВС відповідно 535 посад та 384 особи, в органах державної фіскальної служби 580 посад та 443 особи. Мін’юстом складається узагальнена інформація щодо перевірки застосування законодавства до таких осіб.

Як було зазначено, виявлено, що у трьох областях посади керівників управлінь СБУ займають особи, що до яких виявлені критерії очищення влади, що є підставою застосування заборони доступу до державної служби таким особам протягом 10 років, а саме: Ратієв С.В. (керівник УСБУ в Вінницькій області), Будовіцький А.М. (керівник УСБУ в Хмельницькій обл.), Довженко О.І. (керівник УСБУ в Чернігівській обл.) Призначення та звільнення таких осіб безпосередньо відноситься до компетенції Президента України.

Марина Соловйова – секретар Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, розповідала про результати дії Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», адже дотримання законодавства та провадження правосуддя – основна вимога, якій повинна відповідати судова влада. Зокрема, вона зазначила, що Тимчасова спеціальна комісія переглядала за скаргами поведінку суддів, які під час масових акцій протесту взимку 2013-2014 року виносили репресивні рішення проти протестувальників. Так, 22 судді, щодо яких було прийнято рішення Вищою радою юстиції внести подання про звільнення у зв`язку із порушенням присяги судді, подали позови до Вищого адміністративного суду України з проханням скасувати попередньо винесене рішення Вищою радою юстиції щодо їх звільнення. 20 судів оскаржили рішення Вищої ради юстиції до Вищого адміністративного суду України, рішення Вищої ради юстиції щодо 6-ти таких суддів скасовані Вищим адміністративним судом України. Прийняття рішення щодо звільнення судді належать виключно до повноважень Вищої ради юстиції. Прийняття Вищим адміністративним судом України рішень з зазначених в них підстав та задоволення таких адміністративних позовів суддів нівелює роботу двох спеціальних органів, покликаних перевіряти, вирішувати питання порушення суддями судової присяги – Тимчасової спеціальної комісії та Вищої ради юстиції.

Дмитро Гнап, член Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції, присвітив свою доповідь неналежному заповненню суддями майнових декларацій і відмові надавати дані про майновий стан. Так, величезною проблемою суддів та чиновників є незадеклароване або задеклароване майно, походження якого останні не можуть пояснити. Журналіст зазначив про проведені ним журналістські розслідування для «Слідство.Інфо», додав приклади декларацій суддів та державних посадовців, де безпосередньо в деклараціях була вказана відмова щодо декларування відомостей про майно сім’ї, всупереч вимогам Закону, протиріччя щодо законності джерел набуття майна, невідповідність отриманим доходам та стилю життя таких посадових осіб.  Зокрема, були продемонстровані членам комітету ВР копії декларації судді Київського апеляційного адміністративного суду України Оксани Епель, судді Вищого господарського суду України Артура Ємельянова (обіймав посаду заступника Голови Вищого господарського суду України) та судді Вищого господарського суду України Віктора Татькова (обіймав посаду Голови Вищого господарського суду України).

Більшість питань, що підіймалися на засіданні, були адресовані запрошеному Голові Державної фіскальної служби України – Роману Насірову. Зокрема, про виконання умов Закону щодо керівника Головного управління Державної фіскальної служби Києва Людмили Демченко (у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймала посаду заступника начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) й виконуючого обов’язки ректора Національного університету Державної податкової служби України Павла Пашка (у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року більше 900 днів обіймав посади в Державній митній службі України передбачені Законом України «Про очищення влади»).

По зазначеним особам виявлено відповідність критеріям очищення влади, що є підставою застосування заборон (люстрації). Голова Державної фіскальної служби України зазначив, про те, що по справі Людмили Демченко є рішення суду, однак не зміг пояснити чому представник Державної фіскальної служби України не приймав участі у судовому розгляді і подав клопотання щодо винесення рішення Окружним адміністративним судом без участі Державної фіскальної служби України в письмовому провадженні.  Щодо Національного університету Державної податкової служби України Роман Насіров зауважив, що ВНЗ декілька разів передавався із відання Державної фіскальної служби України до Міністерства освіти і науки України, а потім був повернений назад і зараз проводиться реорганізація закладу, тому принципово важливо забезпечити безперервність навчального процесу.

При цьому, законодавство в сфері освіти не ставить в залежність безперервність навчального процесу від наявності ректора. Крім того, Закон України «Про очищення влади» є спеціальним і не передбачає відтермінувань застосування заборон, щодо осіб, які відповідають визначеним Законом критеріям очищення влади (люстрації).

Комітет прийняв рішення направити листи до органів влади щодо посадовців, які залишаються на посадах всупереч Закону «Про очищення влади» з вимогою виконати умови Закону.

© 2017 «Держінформ’юст»