Міністерство юстиції України

Очищення влади України

Офіційний веб-сайт

ДИРЕКТОР ЛЮСТРАЦІЙНОГО ДЕПАРТАМЕНТРУ МІН’ЮСТУ ТЕТЯНА КОЗАЧЕНКО: "В НАЙБЛИЖЧІ ТИЖДЕНЬ-ДВА РЕЄСТР ЛЮСТРОВАНИХ РОЗШИРИТЬСЯ"

23.12.2014р.

Інтерв'ю РБК – Україна, 23.12.2014

Питання про доречність закону про люстрацію в його нинішньому вигляді підіймає все більше спеціалістів та свідомих громадян. Чутно закиди, що поточна редакція закону дозволяє клану, що зараз прийшов до влади, зачистити поле від конкурентів. Втім, в Мін'юсті впевнені, що закон "Про очищення влади" непоганий, хоча й потребує певного доопрацювання.

Які вимоги висунула Венеціанська комісія до закону про люстрацію, які зміни можуть бути внесені до закону "Про очищення влади" - в інтерв'ю РБК-Україна розповіла Тетяна Козаченко, директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції.

РБК-Україна: Ви були членом української делегації до Венеціанської комісії з питань закону "Про очищення влади". Яким чином делегації вдалося переконати Венеціанську комісію змінити негативний висновок щодо закону?

Тетяна Козаченко: До складу української делегації увійшли міністр юстиції, директор департаменту з питань люстрації при Мін`юсті, а також народні депутати. У нас була одна година на спілкування з керівництвом Венеціанської комісії. Під час спілкування українською стороною було зазначено, що свій висновок вони зробили без спілкування з українськими експертами, та що висновок був зроблений на основі неофіційного перекладу тексту закону.

Через неофіційний переклад виникали неточності в формулюваннях закону, а значить неточності в сприйнятті. Наприклад, в п. 43 проекту висновку були зауваження, які ґрунтувалися на неправильно перекладеній нормі права ст. 3 закону "Про очищення влади", відповідно до неофіційного перекладу закону фактично розширювалось коло осіб, які підпадають під заборони, передбачені законом. Норма переведена фактично так, що будь-який працівник правоохоронних органів, навіть технічний працівник, може підпасти під люстрацію.

Також слід зазначити, що представники комісії не мали можливості виїхати до України, як вони зазвичай роблять, щоб на місці поспілкуватися з українськими експертами, українською владою, громадськими організаціями, правниками. Це фактично і не мало сенсу, тому що в Україні відбувалися вибори, формувався новий уряд, отже унеможливлювалося отримання офіційних пояснень від української сторони. Справа в тому, що переданий на розгляд Венеціанською комісією документ на той час ще не був законом. Текст не був оприлюднений, підписаний Президентом, відповідно, він не набув чинності.

Під час аналізу закону так само не були враховані унікальні обставини соціально-політичного життя України станом на момент прийняття закону, а саме: окупація частини території, ведення Російською Федерацією гібридної неоголошеної війни на сході нашої держави, наявність в Україні діяльності терористичних та сепаратистських угрупувань, а також надзвичайно високий рівень корупції у судових, правоохоронних та інших органах державного апарату.

Окрім цього, протягом десяти місяців відсутні результати діяльності правоохоронних органів по розслідуванню масових вбивств і брутальних порушень громадянських прав і свобод на Майдані під час Революції Гідності.

Вказані обставини, на наше переконання, свідчать про більший баланс між правовою та політичною складовою інституту люстрації в Україні, ніж це було відображено у проекті висновку.

За таких умов висновок Венеціанської комісії не міг бути повним, всебічним та об'єктивним, що могло спричинити зворотній ефект в поглибленні ризиків дотримання прав та свобод людей в Україні, які вимушені досі жити з системою державних органів у державі, що з часів Революції Гідності не зазнала належних кадрових змін.

Після аргументів делегації члени комісії знайшли можливість змінити свою думку щодо належності проведення люстрації в Україні. Сталася безпрецедентна річ - за ніч комісія переписала свій висновок, внесла до нього зміни.

РБК-Україна: На яких змінах до закону наполягає Венеціанська комісія?

Тетяна Козаченко: У висновку взагалі немає саме конкретних пропозицій щодо змін в закон "Про очищення влади". Висновки Венеціанської комісії носять рекомендаційний характер. Наприклад, Венеціанська комісія рекомендувала, щоб процедура люстрації була чітко окреслена в часових рамках. Також вони зазначили, що одним із принципів будь-якого закону є право на захист, презумпція невинуватості, право на оскарження рішення в суді. Ці права взагалі є базисними і жодним чином не заперечуються українською стороною.

У висновку комісія ставить під сумнів деякі норми закону у формулюванні "чи доречно?". Наприклад, "чи доречно використовувати майнову люстрацію при наявності антикорупційного законодавства? Якщо людина подала недостовірні дані в декларації, якщо образ життя посадовця не відповідає доходам, то для цього є антикорупційне законодавство. За це передбачена адміністративна, кримінальна відповідальність.

У комісії зазначили, якщо людина живе не відповідно до доходів, то у такому випадку люстрація не виправдовується, тому що існують інші інститути, механізми в країні, щодо запобігання цього. Тому що повинна застосовуватись кримінальна відповідальність через кримінальне провадження. Однак, в цьому випадку всі розуміють, що такі інститути відповідальності не тільки прописані в нормах права, але й функціонують в державі.

А що робити, коли не працює інститут відповідальності, а інструменти по відповідальності: розслідування, судові процеси - знаходиться в руках тих, хто найменш зацікавлений в люстрації: це правоохоронні органи, прокуратура, суди.

Також у висновку постає питання, чи доречний процес декомунізації, і, відповідно, чи потрібно проводити люстрацію, а саме заборону на державну службу для осіб хто займав керівні посади в Комуністичній партії під час СРСР. Але це лише припущення європейців. Думка людей, які ніколи не жили в цій системі. Тому у висновку є запитання, чи доречно проводити люстрацію комуністів.

РБК-Укрїана: Які доопрацювання у закон вже напрацьовані, і які взагалі планується внести в закон "Про очищення влади"?

Тетяна Козаченко: Змінами до закону займаються парламентарі - співавтори закону. Міністерство юстиції також надасть свої пропозиції. Мін`юст вже почав працювати над такими змінами. Всі зміни до закону пройдуть узгодження з робочими групами і Венеціанською комісією.

РБК-Україна: Є думки щодо внесення в закон механізму відновлення на посадах люстрованих чиновників. Чи є якісь конкретні напрацювання в цьому напрямку?

Тетяна Козаченко: Такі думки є у деяких парламентарів та експертів. Є пропозиції щодо можливості впровадження такого механізму. Але на сьогодні такі пропозиції не сформульовані в об'єктивній формі. В системі наших органів державної влади отримання будь-яких додаткових прав перегляду дії закону щодо конкретних осіб є ризикованим з точки зору того, що дуже сильними залишаються лобістські групи, які будуть намагатися вигризти індульгенцію для деяких осіб.

Я з розумінням відношусь до того, що потрібно максимально забезпечити прозорість любої процедури дотримання прав людини. Можливо, з більш індивідуальним підходом. Але потрібно виключити можливість будь-якої корупційної складової. А знаючи які в нас державні органи, як корупційні чиновники проникають в будь-які структури, я маю великий сумнів щодо доречності такого механізму.

РБК-Україна: Верховний суд та Рада суддів України напрацювали свої зміни в цей закон. Мін`юст ознайомлений з цими змінами? Чи будуть враховані такі зміни?

Тетяна Козаченко: Ми не бачили їх пропозицій. Але ми очікуємо, що нам їх нададуть. Ми готові з ними спілкуватися і розглядати всі пропозиції. Ми вважаємо за необхідне спілкуватися і співпрацювати взагалі з усіма гілками влади, в тому числі з судовою.

РБК-Україна: Чи є у висновку Венеціанської комісії рекомендації щодо люстрації суддів?

Тетяна Козаченко: Так, є. У комісії зазначили, що дуже незручним є існування двох нормативних актів, які визначають правове врегулювання порядку звільнення суддів, чи застосування заборон. Мова йде про закони "Про очищення влади" і "Про відновлення довіри до судової системи". У комісії цікавляться, чи не буде це подвійним регулюванням одних і тих самих питань.

Але фактично закони один одному не суперечать. Вони розглядають схожі питання але різними правовими наслідками. Наприклад, закон "Про відновлення довіри до судової системи" не передбачає застосування заборони суддям працювати в державних органах, тим суддям які за об'єктивними обставинами та критеріями не повинні залишатися в судовій системі та здійснювати правосуддя.

РБК-Україна: Коли можна очікувати завершення роботи з підготовки змін до закону?

Тетяна Козаченко: Венеціанська комісія організує робочу групу для доопрацювання цього закону, яка приїде в Україну на початку лютого.

Венеціанська комісія засідає один раз на три місяці. Тому ми самі запропонували, що на наступне їх засідання ми підготуємо зміни до закону. Ми будемо намагатися встигнути напрацювати такі зміни саме в цей термін, що б продемонструвати належним чином, що українська сторона не зацікавлена в затягуванні питання і сприятиме спільній роботі для досягнення найбільш можливого в даній ситуації результату щодо того, щоб закон "Про очищення влади" був реалізований з дотриманням європейських стандартів захисту прав та свобод.

РБК-Україна: Які результати другого етапу люстрації? Скільки за останніми даними люстровано чиновників, скільки людей внесені до єдиного реєстру люстрованих?

Тетяна Козаченко: Наразі триває другий етап люстрації. Станом на тепер до реєстру люстрованих осіб внесені 357 осіб. Люстровані особи - це особи, до яких застосовані заборони обіймати державні посади передбачені законом, і які на час застосування такої заборони перебували на державній службі.

Зараз почалася люстраційна перевірка центральних апаратів Мін`юсту, МВС, СБУ, ГПУ, керівників і їх заступників, територіальних органів, професійних суддів, інших осіб. Крім цього, проводитиметься перевірка всіх осіб, які претендують на зайняття державних посад. Ті хто своєчасно не подадуть заяви про проходження перевірки, відповідатимуть в тому числі критеріям визначеним в частині другій ст. 3 закону, є безпосередніми претендентами на внесення до люстраційного реєстру в найкоротші терміни.

Щодо майнової перевірки, яка триватиме 60 днів, то після неї очікуються нові кандидати на внесення до реєстру люстрованих осіб.

В найближчі тиждень-два реєстр люстрованих розшириться. Це обумовлено виключно планом перевірки, який затвердив Кабмін.

Спілкувався Ілля Іванов

© 2017 «Держінформ’юст»