Міністерство юстиції України

Очищення влади України

Офіційний веб-сайт

Звіт за результатами проведення публічних обговорень на тему: «Дотримання вимог Закону України «Про очищення влади» під час проведення конкурсів у новостворених державних органах»

Відповідно до Орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю на 2018 рік  Міністерством юстиції України 31 серпня 2018 року проведено публічні обговорення на тему: «Дотримання вимог Закону України «Про очищення влади» під час проведення конкурсів у новостворених державних органах».

Міністерство юстиції України листом від 09 липня 2018 року № 9008/13.1/16-18 направило інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення на тему: «Дотримання вимог Закону України «Про очищення влади» під час проведення конкурсів у новостворених державних органах» до: Національного антикорупційного бюро України, Громадської ради при Національному антикорупційному бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Громадської рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Консультативної ради при Генеральній прокуратурі України, Державного бюро розслідувань, Ради громадського контролю Державного бюро розслідувань, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національної служби здоров’я України, Громадської рада при Міністерстві охорони здоров’я, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності, Громадської ради при Міністерстві юстиції України з питань люстрації, Громадської організації «Громадський люстраційний комітет».

В публічних обговореннях взяли участь представники Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, представники Національної служби здоров’я України та  Міністерства оборони України.

Міністерство юстиції України листом від 26 червня 2018 року № 7510/13.1/16-18 направило запит щодо надання інформації про результати реалізації Закону України
«Про очищення влади» з моменту створення, в тому числі, щодо проблемних питань реалізації Закону України «Про очищення влади» (далі – Закон), в разі їх наявності, до: Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної служби здоров’я України.

Інформація щодо кількості проведених заходів щодо очищення влади у новостворених державних органах наведена у таблиці.

№ п/п

Назва органу державної влади

Кількість розпочатих перевірок, передбачених ч.1 ст.4 ЗУ «Про очищення влади», у 2017-2018

Кількість завершених перевірок, передбачених ч.1 ст.4 ЗУ «Про очищення влади», у 2017-2018

Кількість осіб, до яких було застосовано заборони, передбачені ЗУ «Про очищення влади», у 2017-2018

1

Національне антикорупційне бюро України

309

288

0

2

Національне агентство з питань запобігання корупції

97

50

0

3

Спеціалізована антикорупційна прокуратура

52

52

0

4

Національна служба здоров’я

19

7

0

5

Державне бюро розслідувань

інформація не надана

інформація не надана

інформація не надана

6

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

34

0

0

 

За результатами обговорення та опрацювання отриманих від органів державної влади Міністерством юстиції України виділено такі проблемні питання.

  1. Не врегульовані питання щодо визначення органів державної влади, до компетенції яких належить здійснення перевірки достовірності відомостей, вказаних у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Як наслідок, проблемними питаннями постають порушення строків надання висновків, порядок завершення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», яка розпочата у 2017-2018 роках, в тому числі порядок складення довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у разі, якщо органом перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», повернуто запит та не надано висновок

Закон України «Про очищення влади» (далі – Закон) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання корупції»,  який регулює ті ж самі правовідносини.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Так, положення інших законодавчих актів, які посилаються на закон, що втратив чинність, та положення нормативно-правових актів, розроблених на підставі такого закону, застосовуватися не можуть.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 2 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

Пунктами 8, 20 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) віднесено здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларацій), зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інші повноваження, визначені законом.

Звертаємо увагу на те, що Закон України «Про запобігання корупції» визначає обов’язок подання, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Інших шляхів чи форм подачі декларації Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено.

Крім того, зазначаємо, що абзацом сьомим підпункту 1 пункту 8 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
16 жовтня 2014 року № 563 (далі – Порядок), встановлено, що після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Агентством.

Таким чином, з огляду на положення норм чинного законодавства єдиним органом, який має повноваження щодо перевірки декларації, є НАЗК.

Враховуючи, що декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою, яка встановлена Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції», втратила чинність разом із втратою чинності цим Законом, та покладенням обов’язку перевірки декларації на НАЗК, пункт 921 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, яким визначено, що ДФС проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тобто «застарілим».

Також зазначаємо, що відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 Податкового Кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Проте, ця норма не надає контролюючим органам право здійснювати перевірку декларацій, передбачену Законом.

Перевірка декларацій, що встановлена Законом, здійснюється відповідним органом державної влади, передбаченим абзацом другим частини сьомої статті 5 цього Закону.

Враховуючи зазначене, вбачається, що органи ДФС не мають правових підстав для проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщеної на сайті НАЗК.

Щодо порядку складання довідки про результати перевірки, передбаченої Законом, повідомляємо, що, пунктом 36 Порядку передбачено, що на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк
(з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

Зазначаємо, що для підготовки довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 обов’язковою є наявність висновку про результати перевірки достовірності відомостей, щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел, висновку СБУ (стосовно осіб, які були народжені до 1973 року), а також інформації про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомостей щодо особи, яка підлягає перевірці з урахуванням вимог пункту 171 Порядку.

Разом з тим інформуємо, що Міністерством юстиції України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань очищення влади» (далі – проект постанови), яким пропонується привести постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, до положень Закону України «Про запобігання корупції». Так, пропонується визначити НАЗК єдиним органом перевірки щодо відомостей, зазначених у декларації.

16 березня 2018 року Міністерством юстиції України подано зазначений проект постанови на розгляд Кабінету Міністрів України.

Згідно з протоколом засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності № 18 від 11 травня
2018 року проект постанови знято з розгляду Кабінету Міністрів України.

Станом на цей час проект постанови знаходиться на стадії доопрацювання для направлення на узгодження до заінтересованих органів та повторного подання до Кабінету Міністрів України.

 

  1. Враховуючи, що законодавство у сфері очищення влади не приведено у відповідність до Закону України «Про запобігання корупції», постає питання щодо подання декларації особами під час проходження перевірки, передбаченої Законом, а саме: визначення форми декларації з посиланням на відповідний законодавчий акт та правомірності складеного ДФС висновку на основі декларації, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», щодо перевірок, які розпочалися у 2017-2018 роках

Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі – Закон) перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 – 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання корупції», який регулює ті ж самі правовідносини.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

Так, положення інших законодавчих актів, які посилаються на закон, що втратив чинність, та положення нормативно-правових актів, розроблених на підставі такого закону, застосовуватися не можуть.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 2 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

Пунктами 8, 20 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) віднесено здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларацій), зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інші повноваження, визначені законом.

Звертаємо увагу на те, що Закон України «Про запобігання корупції» визначає обов’язок подання, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Інших шляхів чи форм подачі декларації Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено.

Абзацом сьомим підпункту 1 пункту 8 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563, встановлено, що після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Агентством.

Враховуючи, що декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою, яка встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», втратила чинність разом із втратою чинності цим Законом, та покладенням обов’язку перевірки декларації на НАЗК, пункт 921 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, яким визначено, що ДФС проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тобто «застарілим».

Враховуючи зазначене, вбачається, що органи ДФС не мають правових підстав для проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщеної на сайті НАЗК, а також не мають правових підстав для проведення перевірки декларації за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

 

  1. Щодо порушення строків призначення на посаду за результатами конкурсу у звязку з проведенням перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади» більше 30 днів.

Частиною третьою статті 31 Закону України «Про державну службу» передбачено, що рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу – після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 42 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок), відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

Згідно з пунктом 45 Порядку у разі не виявлення відповідальним структурним підрозділом підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду.

Відповідно до пункту 46 Порядку керівник органу не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17-19 цього Порядку, запити.

Отже враховуючи вищевикладене керівник органу може прийняти рішення про призначення особи на відповідну посаду після перевірки відповідальним структурним підрозділом протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіривши достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

Крім зазначеного, проблемним питанням також є питання перевірки кандидатів на посаду судді в розрізі проведення конкурсів до Вищого антикорупційного суду України.

Відповідно до абзацу другого пункту 41 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі – Порядок проведення перевірки), особа, яка виявила бажання стати суддею, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови.

Аналогічна норма знайшла своє відображення в статті 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої серед документів для участі у доборі кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади».

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закріплені в статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 93 зазначеного закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит. Проте, серед повноважень чітко не зазначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади». Разом з тим, перелік повноважень, закріплений статтею 93 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не є вичерпним, в пункті 10 частини першої статті 93 зазначеного закону вказано, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює інші повноваження, визначені законом.

Пунктом 42 Порядку встановлено, що відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1 – 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів.

Серед вимог на посаду судді є, зокрема, вимога щодо несумісності, встановлена статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, згідно з частиною першою цієї статті, перебування на посаді судді несумісне, зокрема, із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади», та вимога, встановлена частиною третьою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якій зазначено, що не може претендувати на посаду судді особа, до якої згідно із законом застосовується заборона обіймати відповідну посаду.

Проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», має на меті встановлення факту поширення на особу заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 цього Закону.

Порядок проведення перевірки, а також Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563.

Враховуючи зазначене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України є органом, який проводить перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади», щодо кандидатів на посаду судді, в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 563.

© 2020 «Держінформ’юст»